- пошепки
- присл.Дуже тихо, майже беззвучно (говорити, розмовляти і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пошепки — [по/шеипкие] присл … Орфоепічний словник української мови
пошепки — присл. (дуже тихо говорити, розмовляти), пошептом, напошепки, потихеньку … Словник синонімів української мови
пошепки — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
вишептатися — пчуся, пчешся, док. Наговоритися пошепки досхочу; пошепки висловитися … Український тлумачний словник
пошептати — шепчу/, ше/пчеш, док., перех., без додатка і з спол. як, щоб і т. ін. 1) Сказати щось пошепки. 2) над ким – чим, біля кого – чого, від чого і без додатка. Поворожити, почаклувати, промовляючи пошепки певні заклинання … Український тлумачний словник
шептати — шепчу/, ше/пчеш, недок. 1) перех. і неперех. Говорити, вимовляти щось дуже тихо, пошепки. || перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати і т. ін. 2) неперех., з ким, також зі сл. один до одного, між собою. Розмовляти тихо, пошепки; шептатися. 3)… … Український тлумачний словник
шептатися — шепчу/ся, ше/пчешся, недок. Розмовляти з ким небудь або між собою тихо, пошепки. || розм. Говорити, повідомляти один одному щось тихо, пошепки. || перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати тощо … Український тлумачний словник
шушукатися — аюся, аєшся, недок., розм. 1) Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших. || Пошепки розпускати поговір, плітки. 2) перен. Те саме, що шушукати 2) … Український тлумачний словник
вишіптувати — ую, уєш, недок., ви/шептати, пчу, пчеш, док., перех. і неперех., розм. 1) Пошепки говорити, висловлювати, розповідати що небудь. 2) заст. Лікувати шептанням, замовлянням … Український тлумачний словник
напівпошепки — присл. Неголосно, майже пошепки … Український тлумачний словник